Purpose. The research is aimed at clarifying the essence of virtual reality and its productive role in the self-realization of the individual, as well as the importance in the process of self-realization of the individual to expand the dimensions of his identity by including virtual dimensions. To do this, the process of formation of the phenomenon of virtual identity in the environment of virtual reality is revealed and the influence of productive human activity in virtual reality on the nature of (...) virtualization of its identity is turned out. Theoretical basis of the work is understanding virtual reality as a combination of conscious productive imagination as its attribute, on the one hand, and the technological component in the form of a computer and related programs on the other hand. An anthropological prerequisite for virtual reality is the ability of the man’s creative imagination to calculate and choose the best model from many mental design ones, using, among other things, horizontal computer networks, which form a virtual identity. Originality. It was found that a necessary condition for the formation of a virtual identity is the exchange of results of productive and intermediary activities between Internet users, which they carry out in Internet networks with the help of virtual reality itself. Accordingly, philosophical studies of virtual reality are gradually supplemented by research in the field of virtual identity. Competitive production and distribution of human livelihoods through creative project work in virtual reality in interaction and communication with Others in a rapidly changing society requires the expansion of identity, including virtual dimensions. In the modern world self-realization of the individual includes the expansion of identity through its virtualization. Conclusions. A person’s productive activity in computer virtual reality – as an auxiliary tool of his creative imagination –creates his virtualized identity in solidarity and competitive interaction with Others, promotes self-realization of his personality and makes his holistic identity more flexible. Accordingly, philosophical studies of virtual reality over time are supplemented by philosophical anthropology studies of virtual identity. (shrink)

_ Purpose. _ The article highlights, on the one hand, the impact of the potential of a developed reflective identity on the processes of civilizational transformations, and on the other hand, the role of the transformational processes of a civilizational scale in the formation of a new type of reflective identity. Acute crisis processes in social development, which humanity has faced so far, in particular after 24.02.2022, indicate the beginning of a radical civilizational transformation. Therefore, in the article, it is (...) necessary to find out with the help of which mental, organizational and personal resources humanity can move to a more developed level of civilization without much loss. It is also necessary to show the importance of the philosophical understanding of reality in the formation of reflective identity because reflection has been the basic method of philosophy since its appearance. _Theoretical basis._ There is an understanding of the inextricable connection between the level of development of civilization and the level of reflective development of the individual fixed in a certain type of identity: a more historically developed stage of civilization corresponds to a more complex type of identity with multi-level reflection. At the same time, achieving a higher level of civilizational development is possible only under the condition of constructing a more complex and multi-level reflexive identity. _Originality._ It consists in establishing that the mental-cognitive mechanisms of reflection during the development of civilization passed through the stages of 1) reflexive forms of "the Axial Age", fixed in the corresponding forms of moral, logical, theological, political, etc. culture since the era of Ancient society; 2) reflexive forms of the Modern era with an emphasis on the inner world of man, the emergence of the reflective division into subject and object of knowledge as an essential feature of epistemology, as well as the formation of a modern type of identity; 3) the dual reflection of the post-industrial society and the Second Modern era, the mechanisms of which contribute to the formation of an active and self-sufficient network society and network crowdfunding economy. In this regard, at various stages of the development of civilization, in accordance with certain reflexive mechanisms, the corresponding types of identity are formed: 1) the basic identity of a person determined by his primary socialization; 2) reflective identity which is associated with the acquired cultural potential of a person and the opportunity to consciously choose special features of one’s own identity, and 3) identity which is associated with the existence in a given social culture of a mechanism of double reflection, which allows not only to make a valuable choice of the trajectory of development own identity but also to construct it. _Conclusions._ The aggravation of the identity problem in the modern world is the result of a civilizational crisis associated with the transformation of modern civilization, the technological basis of which is the introduction of renewable energy and artificial intelligence, as well as the development of network relationships in society. The hierarchical structure of modern identity is conditioned by the gradual historical and civilizational layering of the process of evolution of the reflexive component of identity. In each specific modern society, progressive civilizational transformations take place when an innovative type of identity coexisting with basic and modern types is activated and takes a leadership position. The growing role of network relations in society overcomes the identity crisis due to the reduction of social opposition and the harmonization of different aspects of the identity itself. Perceptible climatic changes and the destruction of the established security system in the world after 24.02.2022 made it obvious to the global thinking public that the world community is at the bifurcation point of a radical civilizational transformation. (shrink)

Мета. Основна мета статті полягає в порівнянні антропологічного контексту поняття когнітивний досвід у прагматизмі, що базується на емпіричній основі й визначається результатом взаємодії людини як біосоціальної істоти з навколишнім природним і соціальним середовищем шляхом експериментування та вибору найбільш оптимального способу дії у тій чи іншій ситуації відповідно до індивідуальних і суспільних цінностей, – з одного боку, та виключно епістемологічного значення когнітивного досвіду у позитивізмі, спрямованого на спостереження та перевірку емпіричних даних, – з іншого. Теоретичний базис. Антропологічний підхід є важливим для (...) цього дослідження, позаяк його визначальною теоретичною ідеєю є орієнтація на нерозривність теоретичного й практичного підходів до цілісності діяльності людини, запропонованої прагматизмом. На відміну від позитивізму, який абсолютизує теоретичне пізнання реальності, підкріплене емпіричним досвідом, прагматизм розуміє це пізнання як елемент практичної адаптивної діяльності людини як біосоціальної істоти, що конструює необхідне для її життя природне й соціальне середовище, перетворюючи невизначеність у впевненість. Так, із позиції радикального емпіризму В. Джеймса, когнітивний досвід людини охоплює не лише знання того, що є перед очима людини "тут і тепер", але й цінності, інтереси, моральні почуття, які визначають мету, перспективи й мотиви її діяльності. Наукова новизна. Завдячуючи антропологічному підходу, прагматизм досягає більш повного розуміння когнітивного досвіду, ніж позитивізм. Якщо в позитивізмі когнітивний досвід є самоцінним, то в прагматизмі він за допомогою зворотного зв’язку виконує функцію рефлексивного практичного експериментування, яке має забезпечити ефективність практичних дій людини як біосоціальної істоти. Когнітивний досвід – це важливий компонент звички, яка для прагматизму є, з одного боку, накопиченим досвідом тривалого практичного пристосування людини до природного та соціального середовища, а з іншого – як її здатності віднаходити інноваційні способи виживання в разі зміни визначальних обставин життєзабезпечення. Так, в екстремальних екзистенційних умовах існування людини (екологічні й соціальні катастрофи, війни) людино- й соціоцентричні цінності, включаючи й цінності ідентичності, разом із стратегічно вивіреною прагматичною оптимальністю дій, забезпечувані когнітивним досвідом, є важливими для виживання й розвитку людини та суспільства. Висновки. Використовуючи антропологічний підхід, прагматизм розглядає когнітивний досвід у людиновимірному аспекті. З усього спектра когнітивного досвіду, що уможливлює орієнтування людини в природному й соціальному середовищі, є та його частина, що дозволяє людині застосовувати здобуті знання в продуктивній практичній діяльності на основі загальнолюдських цінностей. Із погляду прагматизму, когнітивний досвід, заснований на експериментуванні з рефлексивним зворотнім зв’язком, є важливим для забезпечення ефективності практичних дій людини. В умовах епохальних соціальних трансформацій, що наразі відбуваються у світі, виживання й розвиток цивілізації на основі загальнолюдських цінностей значною мірою залежить від ефективності реалізації актуалізованого когнітивного досвіду людини, її інтелектуальних і моральних ресурсів. (shrink)